Його не обирали
Чайник клацнув, і Марк Васильович машинально зняв із полиці дві чашки. Постояв. Другу, синю, з відколотим вушком, поставив назад — обережно, наче вона могла образитися. Четвертий місяць пішов. А рука все одно тягнеться. У квартирі трималася особлива тиша. Не та спокійна, коли просто нікого немає вдома, а важка, з вагою. Гудів холодильник, у сусідів згори…