Простір твого натхнення
На дверях під’їзду довго висів папірець у файлі, приклеєний широкою клейкою стрічкою. Синьою ручкою, великими літерами: «Кішку не чіпати. В. Й.» Хто така В. Й., у нашому дворі не питали. Валентину Йосипівну знали всі — від молодих мам біля пісочниці до чоловіків із ЖЕКу, які, побачивши її в коридорі зі старою канцелярською папкою під пахвою,…
Ніна Степанівна почула Мальву раніше, ніж побачила сина. Собака зайшлася гавкотом десь під самим під’їздом — не тим коротким і радісним, яким зустрічала своїх, а рваним, тривожним, з підвиванням на кінці. Жінка витерла руки об фартух і визирнула у вікно. Андрій ішов через двір повільно, боком, як ходять, коли несуть щось важке й незручне. Він…
Пустир за гаражами Оксана знала з дитинства — сама тут колись гасала. І все одно двічі мало не впала: черевики на тонкій підошві ковзали по глині, розмоклій за тиждень відлиги. — Де ти?! Вона кричала в порожнечу і сама розуміла, яка це дурниця. У щеняти не було клички. Воно не знало її голосу. Воно взагалі…