Простір твого натхнення
Наприкінці серпня в мене під літньою кухнею завжди стоїть старе відро. Туди я скидаю огірки, які проґавила: два дні дощу, ніхто не заглядав під листя — і замість акуратних корнішонів на грядці лежать жовтуваті бомби завтовшки з руку. Солити такі немає сенсу, вони порожні всередині, шкірка як картон. Раніше я їх просто відносила курям. А…
У серпні перець на ринку коштує стільки, що його купують не кілограмами, а ящиками. І щороку хтось із сусідок стоїть над тим ящиком і думає: ну добре, лечо я вже накрутила, заморозила теж, а далі що? А далі — сковорода. Смажений перець у банках я закриваю років дванадцять поспіль і досі не мала жодного випадку,…
У двері шкреблися завзято, з розгону, ніби хтось надумав розібрати їх на дошки. Люда відчинила — і в кабінет влетіла Тася. Мокра по саме черево, захекана, боки ходили ходором. У зубах вона щось несла і на людей навіть не глянула. Одним стрибком кішка опинилася на кресленому столі. Обійшла по колу спляче цуценя, обнюхала його з…