Дякую, старий розбишако

Дякую, старий розбишако

— А я вже свій подарунок отримала, — раптом сказала Марина й усміхнулася крізь сльози. На її руках сиділо крихітне руде кошеня, яке ще кілька годин тому тремтіло від холоду біля батареї в під’їзді. Сашко мовчки дивився то на дружину, то на малого пухнастика. — Хтось підкинув, — тихо пояснила Марина. — Просто залишили в…

Читати далі
Повернутись до верху