Придане, про яке вона мовчала

Придане, про яке вона мовчала

Найкумедніша в тій компанії була такса. Звали її Буся, вуха в неї змерзли ще цуценям і боліли щозими, тому в мороз Христина пов’язувала їй пухову хустку. Буся хустку любила. Вона дріботіла двором поважно, з виглядом суворої маленької бабусі, яка вийшла перевірити, чи всі на місці, і перехожі всміхалися їй услід. Крім Бусі, у двокімнатній квартирі…

Читати далі
Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Захар стояв біля полиці з кормами і втретє перераховував те саме. Кілограм — сто сорок гривень. Пакет на чотириста грамів — вісімдесят п’ять. Виходило, що великий брати вигідніше майже на третину. Це він зрозумів ще з першого разу. Але на картці лежало триста двадцять, а стипендія мала прийти аж наступного четверга. Він узяв маленький пакет….

Читати далі
Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Захар стояв біля полиці з кормами і втретє перераховував те саме. Кілограм — сто сорок гривень. Пакет на чотириста грамів — вісімдесят п’ять. Виходило, що великий брати вигідніше майже на третину. Це він зрозумів ще з першого разу. Але на картці лежало триста двадцять, а стипендія мала прийти аж наступного четверга. Він узяв маленький пакет….

Читати далі
Повернутись до верху