Простір твого натхнення
Варька не любила воду. Олег Тимофійович знав це про свою собаку напевно: за шість років вона жодного разу не пірнула за палицею, не погналася за качками, хоч ті нахабно пропливали в неї під самим носом. Річка для Варьки була чимось на зразок сусідського подвір’я. Видно, пахне, цікаво, але лізти туди не варто. Тому того квітневого…
Варька не любила воду. Олег Тимофійович знав це про свою собаку напевно: за шість років вона жодного разу не пірнула за палицею, не погналася за качками, хоч ті нахабно пропливали в неї під самим носом. Річка для Варьки була чимось на зразок сусідського подвір’я. Видно, пахне, цікаво, але лізти туди не варто. Тому того квітневого…
Іванові було двадцять п’ять, Софії — двадцять два. Вони зустрічалися майже чотири роки й давно знали, яким хочуть бачити своє весілля: без пафосу, довгих застіль і нескінченних конкурсів. — Я хочу просто гарний день, — сказала якось Софія. — Щоб дерева, трава, наші люди поруч… і щоб ми не бігали від одного столу до іншого….