Поріг, на якому чекають

Поріг, на якому чекають

Степан Опанасович прокидався раніше за півнів. Не тому, що так звик за сорок років роботи в колгоспній майстерні, а тому, що о п’ятій ранку в хаті ставало холодно. Грубка за ніч вихолоняла, і перше, що він робив, ще в кальсонах і вовняних шкарпетках, — підкладав дрова, дмухав на жар і слухав, як потріскує береза. А…

Читати далі
Сусідка з четвертого поверху

Сусідка з четвертого поверху

Собак Алла Григорівна не любила сорок вісім років. Точно знала, з якого дня. Їй було дванадцять, і мама купила їй на базарі перші справжні чобітки — червоні, лаковані, з маленькою пряжкою збоку. Того ж вечора, поки чоботи сохли на ґанку, сусідський пес Бровко відгриз пряжку з лівого. До правого чобітка він не дістався тільки тому,…

Читати далі
Сусідка з четвертого поверху

Сусідка з четвертого поверху

Собак Алла Григорівна не любила сорок вісім років. Точно знала, з якого дня. Їй було дванадцять, і мама купила їй на базарі перші справжні чобітки — червоні, лаковані, з маленькою пряжкою збоку. Того ж вечора, поки чоботи сохли на ґанку, сусідський пес Бровко відгриз пряжку з лівого. До правого чобітка він не дістався тільки тому,…

Читати далі
Повернутись до верху