Поріг, на якому чекають
Степан Опанасович прокидався раніше за півнів. Не тому, що так звик за сорок років роботи в колгоспній майстерні, а тому, що о п’ятій ранку в хаті ставало холодно. Грубка за ніч вихолоняла, і перше, що він робив, ще в кальсонах і вовняних шкарпетках, — підкладав дрова, дмухав на жар і слухав, як потріскує береза. А…