Обід у серветці
За тридцять один рік на заводі Василь жодного разу не доїв свій обід до кінця. У заводській їдальні до цього звикли, як звикають до гудка на перерву. Він брав котлету або курячу ніжку, гречку з підливою, склянку компоту, сідав за крайній столик біля вікна і з’їдав рівно половину. Решту загортав у паперову серветку, складав учетверо…