Простір твого натхнення
Галина Петрівна ніколи б не подумала, що вечір, який почався з валepіанu, закінчиться п’ятьма чужими життями в неї на руках. Але саме так усе й сталося — того сірого листопадового вечора, коли на місто нарешті ліг перший справжній холод, а вона просто зайшла в аптекy. Серце їй докучало з самого ранку. То застукає часто-часто, то…
Галина Петрівна ніколи б не подумала, що вечір, який почався з валepіанu, закінчиться п’ятьма чужими життями в неї на руках. Але саме так усе й сталося — того сірого листопадового вечора, коли на місто нарешті ліг перший справжній холод, а вона просто зайшла в аптекy. Серце їй докучало з самого ранку. То застукає часто-часто, то…
Кота звали Рудик. Не Барсик, не Мурчик, а саме Рудик — так його колись назвала Оксана, бо кошеня, яке вона підібрала біля сміттєвих баків, було маленьке, вогнисто-руде, наче жива грудочка осіннього листя. Рудик до імені звик і навіть, здається, вважав його дотепним. Він жив разом з Оксаною у старому будинку на околиці міста — тому…