Коли вдома знову хтось чекає

Коли вдома знову хтось чекає

— Тимофію Олексійовичу, ви мене взагалі слухаєте? Кардіолог зняв окуляри й поклав їх на стіл поверх роздруківки кардіограми. — Та слухаю я, слухаю, — буркнув чоловік. — Не глухий іще. — Тоді повторіть, що я вам щойно сказав. Тимофій Олексійович зітхнув. — Не тягати важкого. Не геройствувати. Таблетки пити за схемою. Тиск міряти. Ходити пішки,…

Читати далі
Кіт, який змінив долю

Кіт, який змінив долю

Карині було вісім, коли вона вперше почула слово, яке потім ще довго пам’ятала. Того вечора вона повернулася зі школи розчервоніла від морозу, скинула в коридорі пуховик і, стрибаючи на одній нозі, почала стягувати зимовий чобіт. — Мам, а що означає «непоказна»? Олена саме помішувала на кухні гречку з підливою. Почувши доньку, вона витерла руки рушником…

Читати далі
Велика родина

Велика родина

Ольга вже кілька років жила сама в невеликому будиночку на околиці села. Утім, коли жінка чула таке на свою адресу, їй ставало смішно. — Та хіба ж я сама? — відповідала вона. — Нііі, ви що, у мене велика родина! Сільські кумасі усміхалися й кивали. А за спиною Ольги перезиралися, покручуючи пальцем біля скроні: мовляв,…

Читати далі
Велика родина

Велика родина

Ольга вже кілька років жила сама в невеликому будиночку на околиці села. Утім, коли жінка чула таке на свою адресу, їй ставало смішно. — Та хіба ж я сама? — відповідала вона. — Нііі, ви що, у мене велика родина! Сільські кумасі усміхалися й кивали. А за спиною Ольги перезиралися, покручуючи пальцем біля скроні: мовляв,…

Читати далі
Мамина кішка

Мамина кішка

Люська сиділа на шафі й дивилася вниз із таким виглядом, ніби це вона тут господиня, а всі інші зайшли без запрошення. Віка навіть голови не підвела. Вона знала: варто глянути — і кішка стрибне. Не на руки, ні. Кудись повз, на підвіконня, зачепивши по дорозі горщик із фіалкою, який мама тримала на цьому місці років…

Читати далі
Добра людина

Добра людина

Бабуся прикотила маленький візок за цілий кілометр — із мікрорайону на краю міста. Вона сподівалася знайти на місці знесеного будинку старі речі, які могли б їй згодитися. Але замість речей знайшла трьох котів і двох маленьких собак. * * * Ось як це сталося, дами й панове. Будинок ішов під знесення. Під екстрене знесення. За…

Читати далі
Довгоочікувана відпустка

Довгоочікувана відпустка

Туфлі Тарас ніс у руках. Останні пів кілометра до об’єкта він ішов босоніж, підкотивши штани вище колін, і кожен крок чвакав так, наче дорога навмисне намагалася стягнути з нього шкіру. Уночі над узбережжям пройшла злива. Ґрунтівку розмило до стану, коли ні машина, ні трактор уже не проїде, і водій маршрутки чесно попередив на повороті: далі,…

Читати далі
Придане, про яке вона мовчала

Придане, про яке вона мовчала

Найкумедніша в тій компанії була такса. Звали її Буся, вуха в неї змерзли ще цуценям і боліли щозими, тому в мороз Христина пов’язувала їй пухову хустку. Буся хустку любила. Вона дріботіла двором поважно, з виглядом суворої маленької бабусі, яка вийшла перевірити, чи всі на місці, і перехожі всміхалися їй услід. Крім Бусі, у двокімнатній квартирі…

Читати далі
Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Захар стояв біля полиці з кормами і втретє перераховував те саме. Кілограм — сто сорок гривень. Пакет на чотириста грамів — вісімдесят п’ять. Виходило, що великий брати вигідніше майже на третину. Це він зрозумів ще з першого разу. Але на картці лежало триста двадцять, а стипендія мала прийти аж наступного четверга. Він узяв маленький пакет….

Читати далі
Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Я прибиратиму. Тільки врятуйте пса

Захар стояв біля полиці з кормами і втретє перераховував те саме. Кілограм — сто сорок гривень. Пакет на чотириста грамів — вісімдесят п’ять. Виходило, що великий брати вигідніше майже на третину. Це він зрозумів ще з першого разу. Але на картці лежало триста двадцять, а стипендія мала прийти аж наступного четверга. Він узяв маленький пакет….

Читати далі
Повернутись до верху